МОЛОДОГВАРДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. молодогварді́єць, і́йця, ч.). Члени підпільної організації комсомольців м. Краснодона "Молода гвардія", яка боролася з ні-мецько-фашистськими окупантами під час Великої Вітчизняної війни. Усьому радянському народові і трудящим зарубіжних країн відома героїчна діяльність молодогвардійців Краснодона (Іст. УРСР, II, 1957, 555); У штабі молодогвардійців юнь кує відплату ворогам (Сос., II, 1947, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 788.