МОЛОДЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до молоде́нький. Дзвінким голосом вона почала виспівувати про тринадцятилітню молодесеньку прачку (Мирний, III, 1954, 272); — Повій, вітре, да буйнесенький, Да на мої женці молодесенькі! (Укр.. думи.., 1955, 9); Осколки стесували верхівки молодесеньких ялиночок (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 243); Співала дівчина-полонянка, тужно, з надривом, з тремтячим клекотом молодесенької журавки (Тют., Вир, 1964, 472).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 785.