МОКРУВА́ТО, присудк. сл. Трохи мокро. — У нас у паді трохи мокрувато (Трубл., І, 1955, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 782.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
МОКРУВА́ТО, присудк. сл. Трохи мокро. — У нас у паді трохи мокрувато (Трубл., І, 1955, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 782.