МОКРОСТУ́ПИ, ів, мн. (одн. мокросту́п, а, ч.), жарт. Калоші. Ти добре вмів.. дороги Хвостом лисячим підмітать І вірно берегти полощені пороги. Щоб мокроступи подавать (Щог., Поезії, 1958, 480); Мабуть, він і сьогодні з’явиться у своїх мокроступах, як минулого разу (Мур.. Свіже повітря.., 1962, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 782.