МОКРА́ВИНА, и, ж., діал. Болото (у 1 знач.). На мокравині карловаті [карлуваті] вільхи густими купками порозсідалися, мов прачки над калюжею (Фр., IV, 1950, 332); Покрик водяної та болотяної птиці підіймався на мокравині (Оп., Іду.., 1958, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 781.

Мокра́вина, ни, ж. = Мокрина. Вх. Лем. 436.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 439.