МОЗКОВИ́Й, а, е.

1. Прикм. до мо́зок 1. Органічні порушення мозкового кровообігу є результатом стійкого виключення окремих ділянок мозку внаслідок крововиливу, тромбозу або емболії мозкових судин (Лікар. експертиза.., 1958,82).

2. Який містить у собі кістковий мозок. Мозкова кістка.

3. Який зовнішнім виглядом нагадує мозок; зморщений (про плоди рослин). Насіння мозкових і цукрових сортів [гороху] проростає при вищій температурі [ніж насіння звичайного гороху] (Зерн. боб. культ., 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 780.