Про УКРЛІТ.ORG

можний

МО́ЖНИЙ, а, е, заст.

1. Могутній (у 1 знач.), сильний. [Василь:] Скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних, на можних та безмежних (Мирний, V, 1955, 98); Він височіє, володар віків. На здибленім над прірвою коні. Простерши горду руку над Невою, — Він, Мідний Вершник, можний цар Петро (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 50).

2. Заможний. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними? (Кобр., Вибр., 1954, 37); Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі (Коч., Зол. грамота, 1960, 14).

3. діал. Можливий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 779.

Мо́жний, а, е.

1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К.

2) Богатый.

3) = Можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 439.

вгору