МОДУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. муз., неперех. Переходити з однієї тональності в іншу. Панас Карпович [Саксаганський] мав хороший голос широкого діапазону, .. вільно модулюючи ним, актор ніби любувався переходами з одного регістру в другий (Минуле укр. театру, 1953, 150); Жіночий голос, фальшиво модулюючи, наспівував якийсь циганський романс (Добр., Ол. солдатики, 1961, 189).

2. перех., фіз. Змінювати характер коливань високої частоти у відповідності з іншими коливаннями більш низької частоти. Для передачі по радіо мови або музики потрібно змінювати, інакше кажучи модулювати, тим або іншим способом коливання (Осн. радіотехн., 1957, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 778.