МОДЕРА́ТО.

1. присл. Помірно, не поспішаючи (про темп виконання музичного твору) [Ліза.] Я хочу стати знаменитою [піаністкою], а ви набиваєте мені голову вашими легато, модерато! (Коч., II, 1956, 159)

2. у знач. їм. , невідм., с. Музичний твір або частина його, виконувані в такому темпі

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 776.