Про УКРЛІТ.ORG

модель

МОДЕ́ЛЬ, і, ж 1. Зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник чогось. В перші дні дивився [Микола] все, що передавали. І сільськогосподарські передачі, і передачі будинку моделей (Збан., Курил. о-ви, 1969, 155), Львівські моделі взуття нагороджені бронзовою медаллю (Цюпа, Україна 1960, 258)

2 Тип, марка конструкції. Найпростіша модель акумулятора складається з двох свинцевих пластинок (Фіз , II, 1957, 97), Нова модель машини (літака).

3 Предмет, відтворений у зменшеному, іноді у збільшеному або натуральному вигляді. Невеличка модель військового корабля в мисці з водою слухняно повернула ліворуч (Донч., Вибр , 1948, 35), В імпровізованій домашній лабораторії створюється діюча модель тепловоза (Веч Київ, 27 IV 1966, 4); * Образно. Талановитий митець дає людям не тільки свою "модель" світу, а й свій художній "модус" його пізнання (Не ілюстрація ., 1967, 326)

4 Те, що є матеріалом, натурою для художнього зображення, відтворення. [Річард:] А знаєш, друже, ся статуя, се буде щось нового. Правда, що і модель таку не завжди знайдеш (Л. Укр , III, 1952, 46); З одного боку вони (безіменні портрети] мають ту перевагу, що художник може обрати модель, взяти з неї все найбільш цінне і необхідне (Мист , 1, 1959, 35); Якщо скульпторам коли-небудь доведеться, ставити пам’ятник Добрій людині, кращої моделі, ніж Іван Кравчина, їм, мабуть, не знайти (Довж , II, 1959, 91); // Особа, яка позує перед живописцем або скульптором; натурщик, натурщиця [Лена] Я працювала по крамницях, продавала квіти, газети, була навіть . за модель у художників (Коч., II, 1956, 377)

5. Зразок, з якого знімається форма для відливання або відтворення в іншому матеріалі. А це зараз прийдуть мене забирати, щоб здіймати з мене гіпсову модель для апарата (Л. Укр., V, 1956, 264); І формівна земля слухняно Попід руки лягла веселі.. І куди лише око гляне — Всюди нові стоять моделі (Забашта, Нові береги, 1950, 53)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 776.

вгору