МОГУ́ТТЯ, я, с., поет. Те саме, що могу́тність. Разом з могуттям нашої країни зростатиме добробут всього народу (Цюпа, Україна.., 1960, 292); Це ж які тут сосни давні І яке могуття віт! (Шер., Дорога.., 1957, 64); Це ж більшовик з могуття рік Бере могутність електричну (Рильський, III, 1961, 103); Україна — це сталеве могуття Донбасу і сонячні грона Криму, це — чудесний край (Цюпа, Україна.., 1960, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 775.