МОГУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Те саме, що могу́тнішати. Чим ближче до кінця промови, тим більше він [голос Владна] ріс і могутнів (Фр., VI, 1951, 276); Невидані на землі люди — вільні, бадьорі, переможні творці комунізму — лави їх кожного дня могутніють (Літ. газ., 11.III 1959, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 775.