МОГОРИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Пити могорич (у 1 знач.). — Ну, тепер, Христе, прощайся зо мною. Іду … Назначили помошником [помічником] справника. Оце з товариством могоричували (Мирний, III, 1954, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 774.