МОВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з мовознавства. В Харкові жили й працювали письменники Гулак-Артемовський, Квітка-Основ’яненко, славетний мовознавець Потебня (Панч, В дорозі, 1959, 265); Боротьба за чистоту мови — це справа не тільки мовознавців, а й літературознавців, письменників, критиків, справа широких кіл громадськості (Рад. літ-во. 2, 1961, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 770.