МНО́ЖЕННЯ, я, с. Математична дія повторення даного числа як доданка стільки разів, скільки одиниць в іншому даному числі. Знав [хлопець] множення й складання, сам я бачив у вікно: як дадуть йому завдання — вмить розв’язане воно! (Забіла, У.. світ, 1960, 22); На обкладинці [зошита] надрукована таблиця множення й метричні міри (Донч., VI, 1957, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 767.