МНОГОСЛІ́В’Я, я, с., рідко. Те саме, що багатослі́в’я. Великий любитель рідного слова, я.. не прихильник великої продукції — не в многослів’ї — бо рятунок (Вас., IV, 1960, 56); Справжнє кохання не любить многослів’я (Цюпа, Назустріч.., 1958, 416).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 766.