МНОГОЛИ́КИЙ, а, е, поет. Те саме, що багатоли́кий. Рідний народе, воїне мій многоликий, Мати твоя вже у весільному віні (Забашта, Пісня.., 1961, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 766.