Про УКРЛІТ.ORG

млосно

МЛО́СНО. Присл. до мло́сний. Хазяйська дочка засоромиться при місяці, направляючи хустку на голові та млосно дишучи гарячими грудьми (Ю. Янов., І, 1958, 159); Юрине серце млосно стискається (Смолич, II, 1958, 78); Млосно пахло фарбою і свіжими газетами (Кучер, Голод, 1961, 67); // у знач. присудк. сл. Важко дихати. [Степан:] Нездужаю я, тату: чогось мені млосно… (Кроп., V, 1959, 11); Незважаючи на осінь, на розчинені вікна, йому млосно від внутрішнього жару (Ле, Міжгір’я, 1953, 336); Нерухоме повітря пашить жаром… Душно так, млосно… (Коцюб., І, 1955, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 765.

вгору