МЛИ́ВО, а, с.

1. Перемелювання зерна на борошно; помел. Я розказав, що в наших млинах беруть вдвоє більшу міру за мливо, і це підбило молодого мірошника мандрувати на Україну (Н.-Лев., II, 1956, 413); Тепер вітер хороший, мливо гарне (Барв., Опов.., 1902, 393).

2. Зерно, що йде на помел. Мати звеліла того дня одвезти мливо до млина, бо вже дісталось мало борошна (Н.-Лев., VI, 1966, 383); Тепер він. Когут, перебудує його [млинок], і з усієї округи повезуть люди мливо, посиплеться борошно з-під каменя у мішки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 77).

3. Те саме, що борошно 1. Нема млива, треба до млина йти (Сл. Гр.); Запах свіжого млива Сергієві знайомий. Але, здається, він однаковий у всякого борошна (Мушк., Чорний хліб, 1960, 104); В кошиках та на вишитих убрусах пухкі паляниці, житній хліб нового млива (Бурл., О. Вересай, 1959, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 764.

Мли́во, ва, с.

1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. Канев. у. У млин я з мливом раз прийшов. Млак. 41.

2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. Камен. у. У нас і жмені млива немає. Камен. у.

3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне. Г. Барв. 393.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 435.