МИШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до мишеня́. Мишенятко під вербою Почуло, що м’ясце пахтить, Та й крадеться поміж травою (Гл., Вибр., 1951, 23); Мишка в кухлику щербатім Варить кашку мишенятам. Мишеняток че́реду Скликала вечеряти (Перв., Райдуга.., 1960, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 723.