МИХА́ЙЛИК, а, ч., заст. Невеличкий дерев’яний ківш для горілки. — А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (Стар., Облога.., 1961, 51); Наблизився шинкар із жбаном горілки і налив кожному по михайликові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 460).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 722.

Миха́йлик, ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429.