Миту́тя, ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута). Ном. № 6311.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429.