МИТА́РСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що поневіря́тися. З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (Гончар, III, 1959, 203); Пізніше він [І. Замичківський] залишає друкарню і митарствує по білому світу з маленькими театральними товариствами (Мист., 4, 1956, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 720.