МИСКОЛИ́З, а, ч., зневажл. Те саме, що блюдоли́з. А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (Граб., І, 1959, 606); — Не діжде панський мисколиз, щоб ми догоджали йому (Горд., Заробітчани, 1949, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 717.