МИС, у, ч. Частина суші, яка гострим кутом входить у водний простір (море, озеро, річку і т. ін.). Жовті піщані миси виступали в річку (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 103); На вузькому мисі Крива Коса, що далеко заходить в Азовське море, розташувалося робітниче селище (Рад. Укр., 5.ІІІ 1949, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 716.