Про УКРЛІТ.ORG

мимоїздом

МИМОЇ́ЗДОМ, присл. Проїжджаючи мимо кого-, чого-небудь; проїздом. — А ти ж де взялася? Тут живеш чи приїхала? — Ні, я мимоїздом. Зосталася на день — на два (Мирний, III, 1954, 368); У Харлика Свиридовича — гості. Заїхав мимоїздом Бурдило з Кизимою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 435).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 709.

вгору