МИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Коробочка для мила. Узяв [Петро] з підлоги чемодан і поставив на стілець, зняв з гвіздочка рушник, з лутки мильницю — поклав у чемодан (Головко, І, 1957, 469); Із пластмаси мильниці, Гудзики, чорнильниці, І лінійки, і пенали — В нас таких речей немало!.. (Бойко, Ростіть.., 1959, 57).

МИЛЬНИ́ЦЯ, і, ж,. діал. Мильнянка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 708.