Про УКРЛІТ.ORG

милощі

МИ́ЛОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що милува́ння 1. Ходжу-блуджу по городу Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Цвіте воно, як божий рай, Потай миру, потай миру; Ні любощам, ні милощам Не йме віри, не йме віри (П. Куліш, Вибр., 1969, 322).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 707.

Ми́лощі, щей и щів, ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. К. Досв. Добридень тобі, сонечко яснеє… освіти мене, рабу божу… добротою, красотою, любощами й милощами. Чуб. І. 93.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 424.

вгору