МИЛОЛИ́ЦИЙ, я, е, розм. Те саме, що милови́дий. Пеклись тут [у пеклі] гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці (Котл., І, 1952, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 705.

Милоли́ций, а, е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці… чорняві, повні, милолиці. Котл. Ен. III. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 424.