МЕЦЕНА́Т, а, ч., книжн. Багатий покровитель наук та мистецтв, а також їх представників. Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах (Л. Укр., V, 1956, 139); У місті.. він був відомий як людина широких мистецьких смаків — меценат театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики (Смолич, VI, 1959, 28); Серед великих поклонників таланту Марії Костянтинівни знайшовся ентузіаст меценат Ф. П. Волик, який взяв на утримання цілий колектив театру Суслова (Минуле укр. театру, 1953, 118); * Образно. Ганс Франк — гітлерівський "правитель Польщі", президент академії німецького права і меценат майданеків та освенцімів (Смолич, Після війни, 1947, 22); * У порівн. Він [начальник житлоуправи] говорив повільно, кожне його слово було на вагу золота. Говорив, як старий меценат (Донч., VI, 1957, 530).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 697.