МЕТРОБУ́ДІВЕЦЬ, вця, ч. Будівник метрополітену. Метробудівці розповідали поетам про життя своє і труд (Сос., Близька далина, 1960, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 694.