МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (Сам., І, 1958, 191); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана — на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю. Янов., II, 1958, 12); — Я вас ще раз попрошу не втручатись у мій спосіб ведення слідства. Я вам не заважаю і не втручаюсь у вашу методу (Збан., Єдина, 1959, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 692.