МЕТИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу. Ремо слухав її метикування і переживання, поклавши голову їй на коліна, із заплющеними очима… (Досв., Гюлле, 1961, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 689.