МЕТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. мета́ти. При облозі міст вони [монголи] користувалися облоговими машинами для метання каменів та посудин з вогняною рідиною і таранами для розбивання мурів (Іст. СРСР, І, 1956, 75); На смарагдовому полі стадіону довжелезні білі смуги вже визначили сектор для метання диска (Собко, Стадіон, 1954, 8).

2. Дія за знач. мета́тися. Ігнатьєв знову пересів до столу. В усіх його поривчастих нервових метаннях по директорському кабінету було щось істеричне, розпачливе, мало не трагічне (Собко, Справа.., 1959, 70); Розповідь про метання Ониська Скиби від біднячки Варки до дочки куркуля Христі, його марні намагання поладити з куркулями могли б стати основою для створення цікавої історії про суперечливий, складний шлях частини селянства до усвідомлення справедливості ідей Радянської влади (Рад. літ-во, 3, 1957, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 686.