МЕТАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец.

1. Вкривати який-небудь матеріал, виріб шаром металу. Щоб зробити поверхню електропровідною, її заздалегідь металізують (Цікава хімія, 1954, 54).

2. Просочувати дерево залізним або мідним купоросом для захисту від гниття.

3. Надавати чому-небудь металічного блиску.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 684.