МЕТА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до мета́льник. — Слухай, — сказав він, — ти спортом ніколи не цікавилася? — Ні. — Даремно. Мені здається, з тебе могла б вийти класна метальниця (Собко, Нам спокій.., 1959, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 685.