МЕТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для метання (у 1 знач.). Довгий час у місцевого населення зберігаються чисто мисливські прийоми бою риби з допомогою метальних знарядь (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 41); Кілька разів у той час, коли бій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога — то почали горіти метальні машини, то летіли стріли в спини (Скл., Святослав, 1959, 555).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 685.