МЕТАЛЕ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до метале́вий 2, 3. Місяць схиляється на захід, золотіє, втрачає чітку металевість контурів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 73); Металевість голосу з’являється тоді, коли звуковий струмінь виводиться наперед у ротову й носову порожнину, як у рупор (Худ. чит.., 1955, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 684.