Про УКРЛІТ.ORG

меса

МЕ́СА, и, ж.

1. Церковна відправа в католиків. — Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11); Чути було й сухий, рипучий голос патера Петронія Ласки, що правив месу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37).

2. Багатоголосий циклічний хоровий твір на текст такої відправи, як правило, в супроводі органа або оркестру. Меса Баха; Присів [Віталик] до приймача, поринув у звуковий хаос ефіру. Музика, позивні, лемент мов, джази, меси… (Гончар, Тронка, 1963, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 682.

вгору