Мерша́ник, ка, м.

1) Быкъ.

2) = Мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 419.