Про УКРЛІТ.ORG

мертвенний

МЕ́РТВЕ́ННИЙ, а, е.

1. Те саме, що мертве́цький 1. При світлі каганця її схудле обличчя з запалими щічками здалося посинілим, мертвенним, але Явдоха була певна, що тепер дитина почне видужувати (Донч., III, 1956, 7); Мертвенна блідість.

2. перен. Позбавлений ознак життя; застиглий, нерухомий; // Відірваний від життя; який гальмує поступ, розвиток чого-небудь. Каренін.. постає перед читачем… типовим представником мертвенної "машини" царського самодержавства, яка придушує все живе (Рад. літ-во, 1, 1961, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 678.

вгору