Мерку́рія, рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки: Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 418.