МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Підсил. до мерка́ти. Свічка меркоче, мов догасаюче життя (Фр., VII, 1951, 148); В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (Фр., II, 1950, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 678.