МЕРЗІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Погрузати у пороках, негідних учинках. Пребезумний.. В беззаконії мерзіє, Не творить благая (Шевч., І, 1951, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 676.