МЕРЕ́ЖИВЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до мере́живо. На ній було довге кльошове плаття з високим стоячим коміром, обшитим вузьким мереживцем (Бурл., Напередодні, 1956, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 675.