Про УКРЛІТ.ORG

мережати

МЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і МЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.

1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Мирний, II, 1954, 256); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Вовчок, VI, 1956, 234); Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Донч., III, 1956, 92); * У порівн. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Вас., IV, 1960, 20).

2. Те саме, що вишива́ти. А вельможна панна сіла си в віконце, Тонесеньку хустку злотом мережить (Федьк., І, 1960, 112); Та візьми вишиванку з планшета в крові, Де Оксана мережала маки (Забашта, Пісня.., 1961, 58).

3. Вирізьблювати узори на дереві, дерев’яних предметах. Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші .. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 250); У шкільній майстерні виготовили різці па жолобчасті долотця. Разом зучнями мережив узорами полиці і Турбай (Вол., Місячне срібло, 1961, 299).

4. перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо. Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину (Н.-Лев., II, 1956, 388); Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ (Стор., І, 1957, 334); Біля потічка горобці пили воду, мережали лапками густу грязючку (Тют., Вир, 1960, 94); Роки зарівняли траншеї глибокі, Що з півдня на північ мережили поле (Бойко, Про 17 літ, 1958, 30); // Дрібно писати на папері; взагалі писати, розповідати барвисто, витіювато, пишномовно. Хоч доведеться розп’ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи (Шевч., II, 1953, 214); Перо моє — пісні мережить, пісні, що закликають в бій (Тич., II, 1957, 77); Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розповіді] і знов почав мережити поволі епопею геройську (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384); // Рухаючись, прокладати невидимі лінії на чому-небудь. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток (Рибак, Помилка.., 1956, 183); Третій радянський супутник землі.. яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука.., 2, 1959, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 674.

Мере́жати, жаю, єш, гл.

1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375.

2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи.

3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 417.

вгору