МЕРЕ́ЖА, і, ж.
1. Риболовна сіть з великими вічками. Важка мережа тонула в воді, тільки зверху вискакували бульки та блищав довгий рядок здорових, білих, дерев’яних галаганів, неначе разок намиста (Н.-Лев., II, 1956, 227); Над ніжним морем ви [М. Горький і М. Коцюбинський] щодня стрічались, Рибалкам італійським помагали Мережі срібні в хвилі лазурові Із виглядом урочим закидати (Рильський, І, 1956, 425).
2. чого, перен. Те, що нагадує своїм виглядом багато схрещених, переплетених ліній. Стежок поплутаних, доріг, шляхів і колій мережа слалася безмежна по землі (Рильський, II, 1946, 233); Організм людини має здатність теплорегуляції, у здійсненні якої шкіра відіграє величезну роль завдяки наявності в ній великої мережі кровоносних судин (Шк. гігієна, 1957, 88); Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Мас., Побратими, 1950, 29).
3. яка, чого. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв’язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території. Капітан у минулому працював інженером-електриком на високовольтній мережі, яка живилася Дніпрогесом (Гончар, III, 1959, 249); — Комунікаційну мережу цеху я вже мав нагоду оглянути детально (Шовк., Інженери, 1956, 83); Зрошувальна мережа.
4. яка, чого. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території. Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів (Вишня, І, 1956, 320); На Україні розширюється мережа підприємств служби побуту (Рад. Укр., 7.І 1965, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 674.