Мення́ти, ня́ю, єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 417.