МЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Баришувати. — Ото ж то й є,.. чужими [грішми] і хоче менжувати (Мирний, І, 1954, 198); Бранцями, вони [татари] менжували, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 672.