Мене́ний, а, е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 416.